Коли людство вперше зацікавилось правильним харчуванням

 Правильне харчування та здоровий спосіб життя дуже тісно пов’язані між собою. Те, що ми їмо є джерелом енергії та основою для відновлення тканин організму. Продукти харчування - це джерела речовин, із яких синтезуються гормони, ферменти та інші регулятори обмінних процесів. Обмін речовин повністю залежить від характеру та якості харчування.

   В давні часи мало хто думав про здорове харчування. Для них невідомим було те, що для підтримання життя необхідним є визначений набір продуктів. Вважалось, що усі види їжі є рівноцінними, і люди їли те, що могли собі дозволити, що могли здобути або виростити, а, також, те, що їм просто подобалось. І тільки ті, хто належали до вищих класів могли дозволити собі різноманітне харчування. Через малорозвиненість  сфери харчування, у наших предків не виникало проблеми переїдання чи ожиріння.

   Досить дивно, але, у той самий час проблема дотримання конкретної дієти існувала тисячоліттями, хоч і не у тій формі, у якій вона відома нині. Найбільш давній, збережений досі медичний документ - папірус Еберса, написаний близько 1550 років до нашої ери. В тому документі містилася інформація про протидіабетичну дієту на основі пшеничних зародків та плодів окри.

   Гіппократ - у трактаті “Про здоровий спосіб життя” рекомендував повним людям харчуватись рибою та м'ясом із зеленими приправами. При цьому, він вважав, що від жирів відмовлятись не варто, оскільки вони сприяють насиченню. Але також зазначив, що кількість споживаної їжі повинна залежати від віку, професії, місця проживання та пори року.

   Основоположником дієтології, як науки про харчування вважається римський лікар Асклепіад. Зі своїми учнями він розробив рекомендації стосовно використання продуктів харчування при лікуванні різноманітних захворювань.

   У Середні віки вчення про харчування прийшло у занепад та не мало яскравих проявів, і лише у Кодексі Салернської медичної школи, який був написаний ще у 8 столітті, зустрічаються розрізнені вказівки щодо лікувального та правильного харчування.

   Час йшов і харчова промисловість розвивалася неупинними кроками. Виникло своєрідне відношення до їжі. Чіткий поділ здобули: церемоніальна їжа, їжа для монарших осіб, для духовенства, селян тощо. Переїдання почало вважатись обжерливістю, а обжерливість, у свою чергу, гріхом.

   Протягом наступних століть пропонувались сотні, якщо не тисячі, програм схуднення та харчування, але раніше 19 століття істинний зв'язок між споживанням їжі та здоров'ям не виявився. 

   З кінця 18 та до початку 19 століття особливої гостроти здобула проблема ожиріння. І майже до кінця 19 століття, рішень знайдено не було. Невідомо, також, було, що робити у такому випадку. Таким чином, найперші ідеї про дієти з'явились тільки у 19 столітті.

   Важко повірити в те, що розв'язання такої важливої проблеми знайшов звичайний власник похоронного бюро Вільям Бантінг. Зайва вага викликала у нього надмірне навантаження на суглоби, через що він не міг, навіть, самостійно зав'язати шнурки на взутті. З метою схуднення Бантінг голодував, приймав проносні та сечогінні засоби, відвідував гарячі турецькі лазні, виснажував себе фізичними вправами, але все це було безрезультатним. Лікарі ж просто казали йому, що ожиріння є невиліковним.

   Але одного разу йому довелось звернутись до спеціаліста по вушних захворюваннях Вільяма Харві, а замість лікування отримав пораду щодо позбавлення від зайвої ваги. Лікар Харві пояснив Бантінгу, що їжа, яка містить цукор та крохмаль, перетворюється у тілесний жир, і порадив відмовитись від таких продуктів харчування. Саме це і стало початком зародження ідеї низьковуглеводної дієти. У Штутгарті Бантінг слухав лекцію професора Німейра про користь дієти з обмеженням цукру та крохмалистих продуктів, а у Парижі - доклад лікаря Бернарда про використання  дієти при лікуванні діабету.

   До початку дієти Бантінг при зрості 165 см мав вагу 92 кг. Відповідно сучасним міркам, його індекс маси тіла становив 34, що є близьким до верхньої межі І стадії ожиріння.

   Дієта, якої почав дотримуватись Бантінг, передбачала 4 приймання їжі на добу, раціон її складався із білкової їжі (м'ясо, птиця, риба), зелених овочів, невеликої кількості несолодких фруктів, декількох склянок сухого вина та підсушеного хліба. 

   Бантінг перестав їсти коренеплоди, картоплю та хліб, відмовився від цукру, підсолоджених спиртних напоїв, кондитерських виробів та десертів. У результаті дієти протягом 12 місяців Бантінг втратив 46 фунтів (21 кг) ваги зі швидкістю дещо менше фунта за тиждень (454 г), і підтримував досягнуту вагу. При житті у Бантінга було близько 2 тисяч прибічників, що заявили про успіх дієти.

   За прикладом робіт Вільяма надалі розвивалися вчення про дієти. З’явилася професія дієтолога. З приходом більш новітніх технологій, розвиток дієтології став ще більш поширеним. На сьогодні існує надзвичайно велика кількість різноманітних дієт, які кожен може підібрати собі сам або зі своїм дієтологом. Але на фоні різноманіття всіх можливих режимів харчування не слід забувати про його основу - здорову їжу.